Вчора мене, депутата Київської міської ради, затримали озброєні люди в масках, а житло моєї родини та моєї матері обшукали. Без жодного правового обґрунтування, без пояснень, без рішення суду. Відбулося це дійство, коли в цей час в стінах ради проходила позачергова сесія, на якій вирішувалося питання щодо секретаря Київради.

Розцінію це як спробу залякування мене владою за мою політичну позицію і зокрема за те, що називаю корупціонерів і злодіїв від влади – корупціонерами та злодіями.

ДБРівці настільки квапилися виконати злочинний наказ, що знехтували навіть елементарною видимістю законності. Реальна причина? Комусь на Банковій здалося, що мене висуватимуть на посаду секретаря Київради. Коли з’ясували, що це навіть не обговорювалося (сесія вже тривала) – просто відпустили.

Так, вказівки на політичні розправи над неугодними йдуть безпосередньо з кабінетів Офісу Президента. І дають їх ті самі люди, які свого часу були причетні до переслідувань активістів Майдану та до прикриття винних в їхньому побитті і вбивствах. Ця система не просто повторює злочини минулого — вона вчиться на них і робить їх ще цинічнішими.

Найбільш огидне те, як так звані правоохоронці поводились з моєю родиною. У моєї матері відібрали особистий телефон, виносили речі без опису та без жодних законних процедур. Дружину змусили залишити житло. Після цього туди зайшли озброєні силовики. Пояснення: «нам наказали згори». Дружина, яка знаходиться в післяопераційному стані, досі переживає нервовий зрив, і сьогодні її забрали в лікарню через погіршення стану. Це — психологічний терор. Влада навмисно чинить тиск через найближчих людей. Це тактика ФСБ, це почерк гебні. Це те, з чим ми воюємо на фронті, і що сьогодні в тилу починає застосовувати українська влада.

Це – політична розправа. Це – грубе перешкоджання діяльності депутата місцевої ради. І це – перевищення службових повноважень працівниками ДБР, за яке я подаватиму заяву на імʼя Генерального прокурора України.

Сьогодні кожен, хто мовчить, – підігрує згортанню демократії в країні та діям злочинної влади. Я закликаю українське суспільство, політиків, медіа, міжнародну спільноту — не допустити повторення того, що ми вже проходили. Ми не дозволимо розгорнути нову систему репресій у столиці країни. Україна — не тюрма. Київ — не колонія. А Банкова — не палац самодержця.