Поява в західній пресі інформації про те, що влада розглядає проведення президентських виборів та одночасного референдуму вже до 15 травня 2026 року, є тривожним сигналом. У країні, яка щодня живе під ракетними атаками і веде оборону на фронті, не можна ставити долю держави в заручники бажання зберегти владу будь-якою ціною.

«УДАР Віталія Кличка» наполягає, що проводити вибори до підписання мирної угоди та реального припинення бойових дій не можна. Це суперечить і безпековій логіці, і демократичним стандартам, і здоровому глузду. Постає просте запитання: до яких саме виборів пропонується готуватися зараз: до українських чи, бува, до держдуми?

Внутрішня політична боротьба під час боротьби з зовнішнім ворогом - це отрута для країни. Це підігрівання ворогу і шлях до розвалу країни.

Навіть у міжнародних повідомленнях про такі наміри ключовим фактором називають зовнішній тиск та прив’язку до дедлайнів, а не готовність країни до чесного і безпечного волевиявлення. Бо вибори як процедура самі по собі ще не означають демократію, так само як і сам факт голосування не є автоматичним підтвердженням демократичного характеру влади. У росії та білорусі регулярно проводять голосування, окремі кампанії навіть формально називалися виборами, однак це не змінює очевидного факту, що демократичної системи там немає.

Референдум щодо умов миру до чітких домовленостей про перемир’я, механізмів контролю, гарантій безпеки і відповідальності агресора - це пастка. Референдум у таких умовах може перетворитися на інструмент поступок.

Ми не повинні рухатися в логіці агресора. Спочатку має бути стійке припинення вогню та початок мирного процесу, а лише після цього розмови про вибори.

Неприпустимо, щоб ще до укладення мирної угоди влада фактично готувала країну до сценарію «погоджуйтеся зараз, а потім якось буде». Адже де гарантії, що після референдуму про ймовірне голосування щодо відмови від Донбасу агресор не поставить нові умови, і у вересні цього року доведеться голосувати щодо відмови від Запоріжжя, а в грудні - щодо Херсона? Де гарантії, що завтра не з’являться нові «умови» і новий тиск?

Україна не повинна заходити в коридор поступок, який не має кінцевої точки і не містить гарантій миру.